Історія кафедри бере свій початок із 1921р., коли у складі Харківського медичного інституту нею завідував (до 1926р.) академік, заслужений діяч науки України Василь Якович Данилевський. Основні напрямки досліджень – загальна і порівняльна фізіологія, електрофізіологія. Одним з перших (1874-1876) встановив наявність біопотенціалів кори головного мозку, довів факт збільшення теплоутворення в м’язі при його скороченні. Автор підручника «Фізіологія людини», засновник журнала «Физиологический сборник». В 1889 році отримав премію Паризької Академії наук.
Після 1926 р. кафедру очолював учень і багатолітній співробітник І. П. Павлова академік АН УРСР Георгій Володимирович Фольборт. Розробив хірургічну методику утворення фістули жовчного міхура з метою вивчення жовчовиділення. Створив учіння про фізіологію процесів виснаження і відновлення і встановив основні закономірності цих процесів, які І.П.Павлов назвав правилами Фольборта.
З 1931р. після реорганізації одонтологічного факультету в стоматологічний інститут курс лекцій з фізіології в ньому читав учень і співробітник В.Г. Фобольта професор Анатолій Маркович Воробйов. Вивчав вплив симпатичної системи на діяльність шлунково-кишкового тракту з позиції значення її як адаптаційно-трофічного фактора.
У післявоєнні роки, з 1945 по 1954, кафедрою завідував професор Павло Моїсеєвич Каплан. Основним напрямком наукової діяльності було вивчення процесів травлення та впливу пара щитоподібних залоз на обмін кальцію.
З 1954 по 1973 р. кафедрою нормальної фізіології завідувала професор Ольга Максимівна Фуголь, учениця академіка В.Г.Фольборта. Наукова тематика кафедри розвивалась у цей період у напрямку вивчення павловського вчення про вищу нервову діяльність і вплив кори великих півкуль мозку на вегетативні функції організму. На кафедра проводилось в цей час комплексне дослідження трофічної функції нервової системи і механізмів розвитку нервової дистрофії у собак різних типів вищої нервової діяльності; вегетативних функцій, біоелектричної активності жувальних м’язів, хімічного складу слини при умовних і безумовних рефлексах.
За цей період на кафедрі були виконані, опубліковані і доповідалися на різних конференціях і з’їздах понад 160 робіт. Захищені 2 докторські і 11 кандидатських дисертацій. Колишні пошукувачі вчених ступенів з цієї тематики працювали в академії та завідували кафедрами – професори А.Н Ніколішин, В.В. Рубаненко, Т.П. Скрипнікова. Частина з них працює в академії доцентами та асистентами інших кафедр (доцент Д.С. Зазикіна, асистент Ю.К. Сахарова), частина – в інших закладах і містах.
У 1973 р. на посаду завідувача кафедри обирається доктор медичних наук професор Віталій Петрович Міщенко, учень Бориса Ілліча Кузніка.
Тематика наукових досліджень колективу з цього часу охоплювала питання фізіології і патології гемостазу. Основні проблеми, що розглядалися в цих роботах, стосувалися вивчення ролі еритроцитів, тромбоцитів і різних тканин у регуляції процесу гемостазу та його значення для перебігу ряду патологічних реакцій. Результати цих досліджень знайшли відображення в роботах співробітників кафедри тих років Л.Л. Гончаренко, Д.С. Зазикіної, Г.А. Лобань, Т.В. Новосельцевої, О.Л. Єрьоміної, С.І. Сорокіної, Ю.І. Силенка, А.І. Гогунської (Сидорової).
Їх роботи дали змогу більш чітко сформулювати деякі принципові позиції в гемостазіології: найчастіший взаємозв’язок між перекисним окисленням ліпідів, судиннотромбоцитарним гемостазом, згортанням крові, фібринолізом, системами комплементу, калікреїн-кініновою, імунною, неспецифічними реакціями. На кафедрі була створена концепція про єдину захисну систему крові, що включає фізіологічні антиоксидантні, гемостатичні, фібринолітичні та імунні реакції. На підставі розробленої концепції було сформульоване уявлення про багатофакторність і певну послідовність включення перерахованих вище механізмів у патогенезі ряду станів залежно від психофізіологічного статусу людини (З.К. Моргун, 1987-1992), внаслідок впливу лазерного і гамма-опромінення (В.І. Пилипченко, 1989—1996), при пародонтиті (Ю.І. Силенко, 1987-1992). Результатом цього став пошук можливих шляхів управління патогенетичним ланцюгом, його окремими ланками і в цілому. Як реальні шляхи такої регуляції були вибрані фармакологічні та немедикаментозні засоби. Реалізація перших в академії пішла шляхом використання відомих і синтезу нових поліпептидів поліфункціонального впливу, отриманих переважно із тих органів і тканин, в яких розвивається дана патологія. Результати цих численних робіт знайшли відображення в дослідженнях співробітників і аспірантів кафедри: Н.В. Литвиненко (1989-1992, поліпептид із кори головного мозку), Г.П. Павленко (1990-1993,поліпептид із тканин серця), Т.М. Запорожець і Л.Е. Весніна (1990-1994, поліпептид із еритроцитів), В.М. Соколенко(1990-1994, поліпептиди із пародонта та слинних залоз), В.К. Пархоменко (1990-1995, поліпептиди із печінки та селезінки), І.П Кайдашев (1990-1995, поліпептиди із еритроцитів, печінки, нирок, мозку).
На підставі досвіду вивчення окремих поліпептидів на кафедрі нормальної фізіології доведено, що вони беруть участь у процесах імунного розпізнавання, і це стало основою для розробки препаратів з імунопротекторними властивостями (препарат із гемоглобіну – Т.М. Запорожець, 1995-1999). Окрім того, дослідженнями співробітників кафедри показано, що деякі пептиди можуть брати участь у міжклітинній регуляції і управляти процесами тканинного метаболізму. До таких пептидів відноситься «Вермілат» (І.П. Кайдашев та ін.)
У цілому за цією тематикою на кафедрі нормальної фізіології колишніми і нинішніми співробітниками підготовлені 3 докторські і 10 кандидатських дисертацій.
Із немедикаментозних шляхів регуляції перекисного окислення ліпідів, гемостазу та імуногенезу, що вивчалися на кафедрі, особливої уваги заслуговує застосування дозованих фізичних навантажень, зокрема, заняття оздоровчим бігом (О.Л. Єрьоміна, 1985-1995), обмеженого харчування і часткового голодування (Л.А. Муляр, 1981-1984), біоенергоінформаційного впливу (Н.М. Грицай, 1990-1995; С.О. Горбенко, 1993-1996; С.О. Губкін-Матейськи, 1993-1999).
Підсумовуючи 25-річний досвід вивчення на кафедрі проблем фізіології і патології гемостазу, можна зробити висновок: колектив зробив суттєвий внесок у теорію і практику гемостазіології. За даною тематикою захищені 10 докторських і 50 кандидатських дисертацій як співробітниками кафедри нормальної фізіології, так і інших кафедр академії, лікарів практиків. Ці роботи отримали визнання у науковій спільноті: не випадково на базі кафедри проведені республіканська наукова студентська конференція «Фізіологія і патологія гемостазу» (1997), всесоюзна конференція «Ураження судинної стінки і гемостаз» (1981), республіканська конференція «Оздоровчий біг і орієнтування» (1986), а також конференції «Фізіологія і патологія гемостазу» (1994) з участю вчених країн СНД, «Судинна стінка і гемостаз» (1998), «Гемостаз у медицині» (2000).
За ці роки за матеріалами даної проблеми видано понад 500 наукових робіт, зокрема і в багатьох центральних журналах, закордонних видавництвах (Росії, Литви, Угорщини, Ізраїлю, куби, Чехії та ін.). На ці публікації регулярно приходять запити із багатьох країн світу, що відображено на одному із стендів кафедри.
Ряд досліджень кафедри нормальної фізіології лягли в основу монографій «Актуальные проблемы гемостазиологии» (М.: «Наука», 1981. – 508 с.; за ред. Є.І.Чазова); «Биоэнергоинформатика и кровь» ( Краснодар: «Россия», 1998. – 98.; В.П. Міщенко, С.О. Губкін-Матейськи); «Физиология гемостаза и ДВС-синдром» (Полтава, 1998. – 164с.; В.П.Міщенко); «Проблемы гемостаза в неврологии» (К.: «Здоров’я», 2000. – 160 с.; Н.М. Грицай, В.П. Мищенко); «Тканевые регуляторные пептиды» (К.: «Здоров’я», 2000. – 245c.; за ред. В.П.Міщенка, І.П. Кайдашева).
Суттєвим показником визнання робіт кафедри є те, що дані про вплив судинної стінки на гемостаз («Сосудистая стенка как эфферентный регулятор свертывания крови и фибринолиза») включені у програму вивчення нормальної фізіології не тільки в Україні, але і в Росії, Грузії, Литві, Казахстані.
На кінець 2000 року на кафедрі працювали: завідувач кафедри - доктор медичних наук, професор Міщенко В.П., доценти - кандидати наук Гончаренко Л.Л., Моргун З.К., Запорожець Т.М., Жукова М.Ю., Павленко Г.П., Весніна Л.Е., асистент кандидат наук Соколенко В.М., старший лаборант Федотенкова Н.М., лаборант Соловйова В.П., препаратор Скоромець С.О.
З 2000 року на кафедрі працюють Міщенко І.В. та Ткаченко О.В.
В 2001 році на кафедру приходять аспіранти Коковська О.В. та Ткач О.О. (Якіна О.О.), які разом з Міщенко І.В., Ткаченко О.В. та пошукувачем Гришко Ю.М. проводять експериментальні дослідження щодо асиметрії системи гемостазу, разом з співробітниками інших кафедр - вивчення впливу поляризованого світла на систему гемостазу. Продовжують дослідження в рамкам своїх докторських дисертацій Запорожець Т.М. та Весніна Л Е.
За період 2001-2015 років співробітниками та пошукувачами кафедри захищено 4 докторських та 7 кандидатських дисертацій.
Докторські дисертації:
- Цебржинский Олег Игоревич - «Прооксидантно – антиоксидантый гомеостаз животных в норме и при различных воздействиях». Белгород. 2001. (Научные консультанты В.Ф. Коваленко, В.П. Мищенко).
- Запорожець Тетяна Миколаївна - “Комплекс пептидних фрагментів гемоглобіну: роль в регуляції системи крові”. Київ. 2002. (Науковий консультант В.П. Міщенко).
- Міщенко Ігор Вітальович - “Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції захисних систем крові (антиоксидантної, гемостазу і фібринолізу)”. Харків, 2006. (Науковий консультант В.Г. Самохвалов).
- Весніна Л.Е. Докторська: “Фізіологічна регуляція функціонального стану мембран лімфоцитів периферійної крові пептидним комплексом нирок”. Київ. 2006. (Науковий консультант І.П.Кайдашев).
Кандидатські дисертації:
- Гречко Олена Анатоліївна - “Гемостаз у здорових жінок, його порушення та пептидна регуляція при епітеліальних ектопіях слизової оболонки шийки матки. Львів, 2002. (Науковий керівник В.П. Міщенко).
- Коковская Оксана Валерьевна - «Особливості згортання крові в симетричних ділянках системи кровообігу у людей та тварин». Донецьк, 2004. (Науковий керівник В.П.Міщенко)
- Гришко Юлия Михайловна - «Регуляторний вплив деяких вітамінів та антиагрегантів на антиоксидантні та гемостатичні властивості тканин півкуль головного мозку тварин при гострому порушенні мозкового кровообігу.» Одеса, 2007. (Науковий керівник І.В. Міщенко).
- Ткаченко Олена Вікторівна - «Особливості реології та еритроцітарної ланки гемостазу в симетричних регіонах кровообігу у тварин та людей.» Вінниця, 2007. (Науковий керівник В.П.Міщенко)
- Якіна Олена Олександрівна «Особливості гемостазу в парних (симетричних) органах». Вінниця, 2009. (Науковий керівник В.П.Міщенко)
- Мельникова Світлана Вадимівна «Фізіологічні реакції організму лікарів-стоматологів в умовах сучасної професійної діяльності». Вінниця, 2013. (Науковий керівник Т.М.Запорожець)
- Сухомлін Тетяна Анатоліївна «Біохімічні зміни в тканинах легень за умов експериментальної опікової хвороби та їх корекція ліпідом». Вінниця, 2015. (Науковий керівник Нетюхайло Л.Г.)
З вересня 2006 року завідувачем кафедри призначається Міщенко Ігор Віталійович, який захистив докторську дисертацію в березні 2006 року, а в 2007 році отримує диплом професора.

Професорами кафедри стають Запорожець Тетяна Миколаївна (2005 рік) та Весніна Людмила Едуардівна (2013 рік)
В 2010 році, відзначивши своє 70-річчя, кафедру залишає Віталій Петрович Міщенко – доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Нью-Йоркської академії наук. Працював на кафедрі 37 років (з 1973 року), в тому числі 33 років був її завідувачем. Створив потужну наукову школу: під його керівництвом підготовлено 12 докторських та 54 кандидатських дисертацій. Професор Міщенко В.П. є автором та співавтором більше 500 друкованих робіт, в тому числі підручника з фізіології для студентів стоматологічних факультетів, 16 монографій. Учні Віталія Петровича є керівниками багатьох підрозділів ПДМУ : професор Кайдашев І.П. – проректор з наукової роботи, професор Ксьонз І.В. – проректор з лікувальної роботи, професор Сидорова А.І. – декан стоматологічного факультету, професор Весніна Л.Е. – директор НДІ ГІОРПФ ПДМУ, професори Катрушов О.В., Лобань Г.А., Литвиненко Н.В., Дубинська Г.М., Крючко Т.О., Міщенко І.В. – завідуючи кафедрами ПДМУ. Багато інших учнів є співробітниками різних кафедр нашого університету.
В 2013-2016 роках кафедри за призначенням МОН проводила Всеукраїнську студентську олімпіаду з фізіології. 7 років поспіль студенти ПДМУ підготовлені кафедрою, були серед переможців.
З 2015р по теперешній час співробітники, аспіранти та пошукачами захищено 5 дисертацій:
- Коровіна Лідія Дмитрівна Функціональний стан автономної нервової системи та церебральної гемодинаміки студентів при дії екзогенних чинників - м. Черкаси 2017р
- Юдіна Ксенія Євгеніївна Розвиток вітчизняної дослідної справи з фізіології травлення у свиней у 20-80х роках ХХ століття Нац. акад. аграр. наук України, Нац. наук. с.-г. б-ка. - м. Київ 2015 р.
- Боряк Христина Радиславівна «Фізіологічна роль балансу ядерних факторів транскрипції STAT1 та STAT6 в М1/М2 поляризації макрофагів за умов формування підвищеної маси тіла». - м. Полтава 2021р.
- Колінько Людмила Михайлівна «Роль NAD+ -залежної деацетилази SIRT1 в M1/M2 поляризації моноцитів/макрофагів у осібі зрізною масою тіла». м. Полтава 2022 р.
- Шарлай Наталія Миколаївна «Науково-педагогічна діяльність Богомольця Олександра Олександровича (1881-1946 рр.)». - м. Полтава 2021 р
У 2023 р. на посаду завідувача кафедри обирається доктор медичних наук професор Весніна Людмила Едуардівна.


Колектив кафедри фізіології в 2021 році
З 2021 року на кафедрі фізіології введено додаткову дисципліну «Лабораторна діагностика», яка вивчається на 4 курсі медичного №1,№2 та міжнародного факультету.
В 2021році на кафедрі створено лабораторію функціональні діагностики для навчально-наукової роботи.
На кафедрі працюють: завідувач кафедри доктор медичних наук, професор І.В. Міщенко, професори, доктора медичних наук Т.М. Запорожець та Л.Е.Весніна, доценти кандидати біологічних наук В.М. Соколенко та М.Ю. Жукова, доценти кандидати медичних наук Г.П. Павленко та О.В. Коковська, викладачі кандидати наук О.В. Ткаченко, Т.А. Сухомлин, К.Є.Юдіна, Шарлай Н.М, О.А.Шликова, Т.В.Мамонтова, викладач Н.М.Федотенкова, старшій лаборант А.О.Журавльова, підсобні робітники В.Л.Меландович, О.В.Іващенко, О.Р.Меландович.