Вихід на пенсію не означає забуття, самотність і відчуття непотрібності. Все залежить від колективу, у якому працював, від його згуртованості, емоційності та від кожної людини, від її людяності і бажання віддавати свою увагу та час.
Колектив кафедри фізіології вважає своїм обов’язком пам’ятати, турбуватися, регулярно допомагати ветеранам кафедри, зміцнюючи безперервний зв’язок поколінь.
Так, майже все життя на кафедрі фізіології працювала лаборантом Соловйова Валентина Павлівна. Та прийшов час і вона пішла на заслужений відпочинок. Зараз вона у досить поважному віці і, звичайно, як кожна людина потребує уваги та підтримки. Всі ці роки колектив кафедри не забуває свою колегу, регулярно відвідує її, допомагає долати деякі побутові проблеми та і просто вносить хоч маленьке пожвавлення у її самотнє життя. Ось і вчора у домівку Валентини Павлівни завітали гості, її колеги Зайтуна Моргун та Валентина Соколенко. Погомоніли, поспілкувались, згадали минуле. А спілкування – це найбільша потреба людини на схилі літ.